Поради психолога батькам першокласників

       Свято 1 вересня – стосується всіх. Адже всі ми були школярами, писали диктанти і контрольні, зубрили дати і теореми, одержували свої „двійки” і „п’ятірки”. Та найбільше хвилюються у цей день ті, хто переступає шкільний поріг уперше, а також – їхні батьки.

        Втім, і для дорослих це – важливий і відповідальний рубіж, своєрідний іспит на звання розумних батьків. Отже, шановні батьки, налаштуйтеся на те, що і у вас побільшає турбот, обов’язків, проблем, зміниться усе життя родини. Насамперед, наберіться терпіння, бо ж не все одразу піде легко і гладенько.

      У цей час дуже важливо приділяти першокласнику якомога більше уваги.

       Обов’язково заохочуйте дитину навіть за незначні успіхи. Це підвищує її самооцінку, бажання вчитися зростає.

       І в жодному випадку не сваріть за перші невдачі. Натомість, постарайтеся разом з дитиною розібратися, у чому їх причина, допоможіть виправити ситуацію.

       Не варто і перетворювати навчання на змагання, мовляв, інші роблять це краще за тебе, ти ж не хочеш бути останнім. Змагатися добре на спортивному майданчику, в іграх. А процес навчання, хоча б на початку, має супроводжуватися лише позитивними емоціями.

 


 Правила успішного виховання

  •   Учитель — Ваш союзник і друг Вашої сім’ї. Тільки разом зі школою можна досягти бажаних результатів у вихованні й навчанні дітей. Зауваження про роботу вчителя висловлюйте в школі самому вчителю або адміністрації закладу. Не можна цього робити в присутності дітей.
  •    Обов’язково відвідуйте всі заняття і збори для батьків. Якщо не зможете, повідомте про це вчителю особисто.
  •    Кожна людина навчається, в неї може щось не виходити, – це нормально. Цікавтеся навчальними успіхами дитини (запитуйте: «Про що цікаве ти дізнався на уроках?» замість традиційного: «Яку одержав оцінку?»). Радійте успіхам, не засмучуйтесь через кожну невдачу, що сталася з сином або донькою. Дитина має право на помилку.
  •    Підтримуйте першокласника в його бажанні досягти успіху. У кожній діяльності обов’язково знайдіть, за що його можна заохотити. Пам’ятайте, що емоційна підтримка і похвала можуть помітно підвищити інтелектуальні досягнення людини.
  •    Головне — зберегти у дитини інтерес до навчання. Допомога і контроль не повинні бути муштрою, настирливим моралізуванням, що вимотує дитину.
  •     Вчити дитину бути активним. Сприяйте тому, щоб дитина брала участь у всіх заходах , що стосуються її, проводяться в класі, в школі-інтернаті.
  •     Старайтесь вислуховувати розповіді дитини (про себе, товаришів, школу) до кінця. Поділитися своїми хвилюваннями — це природня потреба дітей.
  •     Якщо вас щось тривожить у поведінці дитини, не соромтесь звернутись до шкільного психолога.

 


 

Втім, не варто забувати, що День знань – свято не лише дитяче. Адже ми всі у цьому світі учні, вчимося у тому чи іншому сенсі все життя. Навчання – це нелегка й відповідальна праця. Пам’ятайте про це.

Бажаю успіхів!

Психолог Запорізької школи-інтернату № 1
Корінєва Оксана Анатоліївна